Багато є рекомендацій та доводів як краще проїжджати перевал з півночі на південь, чи навпаки. Ми про це навіть не думали, оскільки це була частина шляху з Греції в Україну та відповідно їхали з півдня на північ. На початку з півдня йде підйом, який закінчується невеликим тунелем, що виходить прямісінько на дамбу гірського озера Відрару. Дамба є основою гідроелектростанції Корбені.
Шосе Трансфагараш проходить по самій дамбі висотою 167 м та довжиною по верху 307 м по якій бродять куча туристів та рухаються авто. А якщо Ви до цього не бачили такого роду споруд, то для Вас це стане справжнім одкровенням. Мальовничі пейзажі гірських вершин на фоні озера з однієї сторони та шалена вистота від якої перехоплює дух з іншої сторони. Прекрасний початок цієї дороги.
Набравшись сил ми вирушили, як виявилося пізніше, в найцікавішу частину цієї траси. Описувати словами всю нереальну красу від якої в тебе часом перехоплює дух, а часом ти просто не можеш повірити, що ти знаходишся на планеті Земля просто не має смислу – це треба просто побачити!!!
Шум види від водопаду чутно навіть на відстані кількох сотень мерів. А біля нього відкриваються чудові картини.
Майже на самісінькій вершині нас очікувала справжня несподіванка та дитяча радість – глиби снігу прямо над дорогою, а ми тільки вчора були на пляжі де +35°С :). При цьому хотілось би сказати, що погода в цей день нас не дуже радувала сонцем до перевалу, а коли спустилися, то стало дуже тепло та сонячно. Більше того в горах, періодично йшов дощ та хмари з туманом часом закривали частину краси. Але в цьому була своя містична атмосфера та загадковість.
І так проїзд по Трансфагараш довжиною близько 100 км ми витратили майже 4 години часу.
Сакжу відверто, що за цей час ми забули про все на світі – були тільки ми, дорога, захопливі краєвиди та чисті ємоції захвату від краси гірської природи.
Традиційно в кінці допису, хочу розказати ще одну корисну інфу. У нас в Україні авто, котрі обладнані ГБО з кожним роком стає все більше. Європа (зокрема мова йде про південну частину) в цьому плані теж не стоїть на місці – там теж люди не хочуть переплачувати. Абсолютно всі переживання з приводу: “чи зможу я заправитися газом?”, “де шукати газові заправки”? і т.д. можна забути. Заправок реально багато і у нас ні разу за всю подорож (а це в сумі за дві спроби 6300 км) не було такого, що закінчився газ, а заправок немає. Моя особиста рекомендація заправлятися постійно до повного (за кордоном) і не викатувати до пустого бака, щоби у Вас постійно був запас. Плюс також бажано заправити повний бак бензину ще в Україні, так у Вас завжди буде резерв палива. Щодо вартості газу: якщо в Україні вона складає 0,35-0,40€, то в Молдові, Румунії та Болгарії вона складає близько 0,50-0,55€, а от в Греції – 0,80-0,85€, що як виявилося найдорожча ціна в Європі. З цими цифрами вже можна скласти орієнтовний бюджет на дорогу по вартості газу. Детальнішу та актуальнішу інформацію по цінам я брав тут http://autotraveler.ru/spravka/