Скоро додому

Як це часто буває, останній день відпочинку видався досить сумбурний, але разом з тим насиченим. Зранку море, після обіду похід в центр містечка на сувенірний шопінг. Сувеніри на будь-який смак. Від традиційних магнітиків із зображеннями місцевих краєвидів та пам’яток до абсолютно непристойних керамічних виробів, які в теорії можуть використовуватися в побуті (чашки, пляшки, підставки, попільнички і т.д. 🙂 і навіть ось такі екстравагантні капелюшки

– вибрати є з чого…:)

Ввечері було вирішено знайти місце для фінальної трапези. Вибір зупинився на невеличкому ресторанчику “Arausa”
прямісінько в центрі Водіце. І це був той класичний випадок коли останній відвіданий заклад для пообідати виявився найкращий з усіх, які були до цього. І на вустах були питання – “Чому ж ми раніше сюди не заходили? :)”. Смачно реально все – тут і європейська кухня і чудовий вибір страв з морепродуктами з місцевим колоритом )

В дорогу


Вечірні збори, подякували хазяйці за теплий прийом пляшечкою українського вина) (так-так, не все випили до кінця відпочинку:), виїзд о 4-ій ранку!
Зворотню дорогу вирішили розбити на дві частини, всю Хорватію та Угорщину подолати за перший день. Всього за цей день подолали майже 1110 км та близько 14 годин часу. Це при тому, що подолали відповідно два кордони. І як і передбачалось, на подолання Українського кордону витратили найбільше часу – більше години, при тому що з Хорватії до Угорщини потрапили за 15 хв, а Угорці випустили за 10 хв… Нонсенс… Так Україна “любить” своїх громадян. Ну то таке…
На ночівлю зупинилися в уже відомому нам с. Яноші, в тих самих апартаментах, що і по дорозі в Хорватію. Додатковий критерій – наявність достойного інтернету) І до речі, чому так рано виїздили?, можете запитати Ви – все просто, принципово потрібно було подивитися фінал ліги Європи Дніпро – Севілія на українській землі :). Перегляд був дуже емоційний, на жаль, результат знають всі, та все ж Дніпро порадував всю країну!

Наступного дня, по Україні, ми вже нікуди не поспішали і їхали в своє задоволення. Правда, було таке відчуття, що дощ нас буквально переслідує (майже всю дорогу льопав монотонно…), оскільки знали про чудову жарку погоду, яка була вдома поки ми відпочивали, а тут знову непогода на нашому шляху. 850 км дороги подолали за 11 годин. І як кажуть, в гостях добре, а додому повертатися завжди приємно 🙂

В наступних дописах, звичайно підведу підсумки нашого відпочинку, а також накидаю списочок місць, які також варто відвідати будучи в Хорватії. У нас на них, на жаль, не вистачило часу.

А поки насолоджуємося домашнім відпочинком від відпочинку 🙂