Підйом, збори, поїхали…
Через 20 хв були на кордоні, в 5.30 ранку.
Два кордони в сумі пройшли за годину, це при тому, що в Угорців була перезмінка. Наші випустили без проблем. Угорці позаглядали в машину, запитали скільки цигарок та алкоголю веземо (тільки по 2 пачки на людину дозволяють (маловасто), бухла по 1л). За 17 км від кордону на заправці купили венетку (податок на автодороги), ми взяли на 1місяць, мін. було на 10 днів – нам мало, а платити два рази просто нема сенсу. Вартість 4780 форінтів (16.4€). На заправках, так як і всюди можна розраховуватися євро, а от решту дають місцевими “тугріками”. Курс 291 Ft за євро.
Вискочили на автобан і тут… 300 км кайфової дороги, аж скучнувато. Кажуть, що в Угорців найкращі дороги в Європі. В порівнянні з українськими, це як українські депутати – слуги народу 🙂
Будапешт нас зустрів з жартами.
Перше: можна було припаркуватися без проблем безкоштовно (це як ми вже потім дізналися), ми заперлися на підземний паркінг, правда побачили як наше авто катається на ліфті. У нас, я підозрюю, таких парковок навіть в проектах нема. За таке дійство віддали 2850 Ft (9.6€) за 5 годин стоянки, ну зовсім не дешево. Як забирали прям відео відзняли на память:)
Друге: вийшли зі стоянки, і зрозуміли, що потрібно наміняти форінтів. Знайшли обмін, а тут поруч міняла по більшому курсу, все ок. Знайшли карту центру (прям халявну:), вирішили кілька годин побродити, пройшли через “цепний” міст.
Вирішили в кафешці випити кави. Дали банкноту 5000 форентів і тут… дівчинка-бармен підізвали хлопчика і почали спочатку просто посміхатися, а потім тупо ржать. Ну ми… що ми… ми все зрозуміли і чуть не заплакали… від сміху! Можливо хтось би сильно засмутився, але не ми. У нас почалась просто істерика, ржали хвилин 15 )))) Ви здогадались? Саме так… Ну, нічого, буває як каже одна розумна людина, зробили добре діло для мужчинки, підкинули грошей на життя…)
Висновок: НІКОЛИ-НІКОЛИ не міняйте гроші у бариг за кордоном. Нас навчило, мабуть, на все життя, ціна питання 50€ 🙂
 
Але все ж таки про Будапешт.
Всіляких відгуків та оглядів можна знайти багатенно в інеті. Місто реально красиве. Оскільки ми проїжджали транзитом, то не сильно готувались до нього. Просто полазили 5 годин + смачненько похавали в ресторані. Чек 28€ на чотирьох за скромний обід.
Є розуміння, що в Будапешті можна гуляти не один день і мабуть не два. Якось ще повернемось)
В путь… по автобану домчали до кордону з Хорватією,  до містечка Наджиканиза (Nagykanizsa – так і не зрозуміли як правильно вимовляти). Тут запланували ночівлю, але… виявилося, що знайти достойне житло за невеликі гроші це величезна проблема. Катались години півтори і знайшли апартаменти не першої свіжості за 50€ ніч. Висновок (наш суб’єктивний) – перетинати Угорщину потрібно без ночівлі, а зупинятися десь біля Загреба (Можливо, на зворотній дорозі перевіримо теорію), або ж, якщо знаєте час прибуття – замовляти завчасно готель на ночівлю.
По традиції бойові автостограм зубровкі для воділ)
І знову сон…
Фото дня.
Трофейні 15000 перуанських дерев’яних бабосів, які нам впарили…