День 6.

Як і домовлялися, з самого ранку відправилися на ринок. Ринок в містечку Водіце більше нагадує музей ніж традиційний ринок з лотками.

 

Не знаю як в інших містечках Хорватії, але підозрюю, що так само як і в Водіце, ринок працює десь до 14-ої годинм, м’ясні лавки до 13-ої, лише невеличкі супермаркети працюють до 21-ої, і ті в неділю зачиняються після опівдня.
Риба на ринку на будь-який смак+кальмари+криветки+восьминоги – будь-ласка купуй скільки завгодно 🙂 Взяли пару кілограмів різної риби та кіло криветок. Попереду був гітарний вечір з рибою гриль )

Як і обіцяв, огляд цін в Хорватії.
Риба свіжа – від 40 до 90 кун/кг
Креветки – 40 кун/кг
Кальмари свіжі – 20 кун/кг
Хліб – 8 кун/батон
М’ясо (свинина) – 50 кун/кг
М’ясо (курятина) – 25 кун/кг
Йогург – 12 кун/пляшка
Морозиво – 6 кун/порція
Coca-Cola – 12.5 кун/2л
Водка – від 60 кун/0.7л
Пиво – 6-8 кун/пляшка
Яблука – 12 кун/кг
Клубніка – 12-15 кун/лоток
Апельсини – 12 кун/кг
(Орієнтовний курс 1 кун = 3.2 грн)

Сьогодні погода чуть пожаліла нас – дощ то йшов, але привітніший ніж попереднього дня. Близько опівдня заскочили в авто та поїхали до міста Шибеник. До нього нам було їхати зовсім близько – 15 км. Що вразило – так це просто величезна набережна, яка була абсолютно пуста і навіть не вірилось, що таке можливо, наче всі люди водночас зникли. Таку атмосферу нам організував звичайнісінький дощ і це було незвично)

 

Прогулявшись по старому місту та набережній, досить швидко віднайшли перлину Шибеника – собор Святого Якова, який прихистив нас та обігрів. Старовинний собор 15 століття, внесений до Світової спадщини ЮНЕСКО, який буде цікавий не лише поціновувачам архітектури, але й пересічним туристам.

Поверталися додому під традиційний акомпонімент дощу. Просохли, зігрілися і тут, о чудо, з’явилося сонце – швидесенько перевдяглися і булькнули в море. Тим часом залишили головного по кухні управлятися з хазяйським грилем. За пару годин гриль-поляна була накрита – морська свіжа риба + креветки були “утилізовані” дуже швидко :), вирішили морепродукти купувати щодня. Гітару підлаштували трошки згодом і ввечері видався справді душевним 😀

 

День 7.

Сьогоднішній день видався відверто пляжним. Хотілося б ще сказати ще кілька слів про пляж.
Чисто. Чисто в усіх розуміннях: вода нереально прозора, берегова лінія самі бачите,

 

ну підходи, доріжки, клумби – все просто блищить, що для українського відпочивальника впадає в очі, і що нереально радує. Пляжі всі безкоштовні, правда якщо ви захочете взяти лежак, то доведеться заплатити 25 кун за день користування. Дрібнокам’яний пляж може сподобатися не всім – лежати на камінчиках може бути дещо не зручно, а також заходити у воду може бути не зовсім комфортно. Кому що подобається.

Рибну традицію, як і домовилися, продовжили і сьогодні – навариста уха та улюблені креветки стали блюдами дня від чоловічої половини 🙂

Саме цікаве, що сьогодні з нами сталося, це похід на місцеву дискотеку. Оскільки це була суботу, то відпочивальницька активність місцевого населення була значно підвищена, все ж таки вихідний. Завдяки нашій жіночій половині, дізналися про місце дискотеки та про те що буде виступати місцева cover групи.
В анонсовані 22 годин виступ, як виявилося, не розпочався, в цьому група схожа з більшістю наших та й відверто мало людей було в закладі. Вхід, до речі, безкоштовний. Виступ розпочали ближче до 23-ої години і тут, буквально за 30-40 хв вільних місць в закладі просто не залишилось, можливо ще й посприяв проливний дощ, який по неволі заганяв деяких людей у найближче відкрите приміщення. Що буде цікаво молоді, яка буде відпочивати на хорватських курортах – ціни на алкоголь в закладах: shot drink – 21-25 кун, long drink – 50-60 кун, це так, для порівняння.
Музиканти та вокалісти реально здивували своїм рівнем (Ну нереально знайти такого рівня band в містечку з населенням 6 тис. чоловік в Україні). При чому в першій половині виступу звучали світові хіти, да так органічно звучали, що буквально з перших акордів настрій на танці прямо таки підхоплював всіх. Правда, молодь на дискотеках України куди більш відвертіша та розкутіша ніж хорватська, можливо у них ще й не сезон диско танців 🙂
В другій половині, в основному, звучали вже місцеві музичні твори, які нам були зовсім не зрозумілі за змістом, але були дуже близькі за духом та атмосферою, за що ми музикантам безмежно вдячні 🙂