Що я знав про кемпінги до сьогоднішнього дня?
Мій досвід в цьому питанні – це невелика територія на по початку “коси” в Затоці (Одеська область) та 3 дні в палатці. Що було там? – територія для палатки, дуже мало дерев, туалет один на всіх (реальна пєчалька), якийсь душ… Але на той момент коли ми поїхали на вихідні – цього було достатньо, але зараз я розумію, що кемпінги в Україні це як одеський автобан – в теоріє він є, а на практиці…!




Повертаюсь до кемпінгів в Греції. Як нам стало зрозуміло згодом, цей вид відпочинку в Європі дуже розповсюджений. Зокрема на півострові Халкіліки, де власне проживали ми, їх реально дуже багато – на будь-який смак. І рівень сервісу та інфраструктура дасть фору більшості “супер-готелям” та “халупам” Одеської області (просто відверто в Крим українці майже перестали їздити, нажаль, але і там ситуація по відпочинку сумна… ). Бронюванням місця в кемпінгу займалась дружина і, відверто, я не дуже вдавався в подробиці… допоки не потрапив туди. Подорожуючи по Хорватії ми бачили різні кемпінги, але щоби це було організовано з таким розмахом – для мене це був культурний шок!
Власна огороджена територія 6га, окрема стоянка (за територією) для приблизно 200 авто.
 
На території є:
– ресторан
– піцерія
– кав’ярня морозива, десертів, кави…
– кінотеатр для дітей
– дитячий майданчик
– басейн
– “універсальний” магазин, де можна купити все – починаючи від памперсів, закінчуючи сосисками, молоком і алкашкою
– власний пляж довжиною близько 500 м в закритій бухті
– футбольні поля
– баскетбольні майданчики
– тренажерний зал
– волейбольні пляжні майданчики
– бар на пляжі
– танцювальний майданчик для анімаційних вечірніх розваг та концертів
– багато санвузлів з душами, холодильниками, пральними машинами.
За моїми суб’єктивними спостереженнями на території одночасно проживає близько кількох тисяч! людей. При цьому на пляжі майже постійно пусто. Тобто люди приїздять насолодитися атмосферою спокою та затишку, а не валятися на пляжі цілий день, як звикли у нас (хавать тараньку з кукурудзою та закусуючи пивом з креветками та слухати постійні крики…). Якщо ви хоч раз були на морі в Україні – ви мене зрозуміли.
А насолодитися сповна природою, затишком та морем тут зможе будь-хто. Вся території – це хвойний ліс, в перемішку з листяними деревами. Пляжна лінія дуже широка, а людей мало. Затишне Егейське море довершує картину райського місця на Землі. Потрапивши в таки місце ти хочеш сюди знову, і знову. В цьому місці здається, що час зупинився 🙂
В кемпінгу є кілька варіантів розміщення.
  1. Трейлери (дома на колесах) в оренду
  2. Стаціонарні будиночки
  3. Оредні місця на території де можна розмістити власні палатки
  4. “Лакшері тент” – по суті, велика стаціонарна палатка прямо на пляжі
Якраз в останньому варіанті розмістилися ми. Коли їхали і казали знайомим, що будемо жити в палатці на березі, а не в комфортному номері закордонного готелю, то більшість сприймали такий формат з посмішкою). Та ми і самі не сильно розуміли, що це буде. Але, знову ж таки, коли потрапили в цю “палатку”, то залишилися задоволені сповна. Діаметр приблизно 5-6м, я зі зростом 185см міг абсолютно комфортно міг ходити в середині. В наявності холодильник, кондиціонер, 4 спальних місця, електроенергія та освітлення всередині. Поруч величезний круглий стіл під навісом, який захищає від палючого сонця.
 
У кемпінга є власний сайт, там можна детально передивтися інфо та забронювати проживання – http://www.thalattacamp.gr/
Найбільше цінуєш це місце, коли ти зранку просинаєшся, виходиш з палатки і відразу занурюєшся в чистісіньке море – нереально круте відчуття.
Всім раджу хоч раз в житті спробувати такий відпочинок – байдужими Ви точно не залишитеся!